Термін «фобія» у перекладі з грецької "фобос" означає страх. Фобії характеризує нав'язливий страх, боязнь, чи огиду, що виникає стосовно певних зовнішніх ситуацій чи об'єктів, які є об'єктивно небезпечними. Зустрічається у 5 - 25 відсотків населення. До фобічних тривожних розладів належать:

Агорафобія

Соціофобія

Специфічні (ізольовані) фобії

Симптоми фобічного тривожного розладу включають тривогу, уникнення, побоювання, страх. Вони можуть змінюватись від легкого занепокоєння до жаху, часто розвивається вторинний страх – «страх страху», тривога передбачання.

Агорафобія характеризується страхом відчувати дискомфорт у громадських місцях. У перекладі з грецької "агора" - загальна площа. Усі виїзди з дому можуть стати проблемою. Людина уникає цих ситуацій, або відчуває у них сильну тривогу і страждання, або використовує стратегії долання – супровід близьких, ліки та ін. Часто починається з панічних атак (агорафобія з панічним розладом чи без).

Соціальні фобії характеризуються страхом перед соціумом, перед судженнями інших. Соціальні уникнення позбавляють людину, яка страждає на фобію, активності у відносинах, необхідної для її особистісного розвитку та балансу.

Специфічні (ізольовані) фобії характеризуються вираженим і надмірним страхом щодо певних ситуацій та об'єктів (тварини, висота, замкнуті простори, вид крові), несумірні з фактичною загрозою. Спостерігається активне уникнення об'єкта фобії. Багато фобій починаються у дитячому віці.

Вони можуть спричиняти досить обмежену діяльність. Найбільш поширені включають:

Акрофобія: страх висоти

Айлурофобія: страх кішок

Апіфобія: страх бджіл

Арахнофобія: страх павуків

Білонефобія: страх голок

Нозофобія: страх захворіти (канцерофобія: страх раку)

Клаустрофобія: страх замкнутих просторів

Демофобія: страх перед натовпом

Ніктофобія: страх ніч і темряви

Охлофобія: страх натовпу

Фотофобія: страх світла

Пантофобія: страх усього довкола

Терапія

Фобічний тривожний розлад ефективно лікується за допомогою когнітивно-поведінкової терапії. Разом із пацієнтом вивчаються нові, адаптовані способи мислення, поведінки, застосовується метод експозиції.