Соціальний тривожний розлад (соціофобія) проявляється у рефлекторній напрузі під час перебування у суспільстві. З'являється бажання втекти, виникає незручність в спілкуванні, неможливість дивитися у вічі співрозмовника, уникнення контактів з людьми.

Когнітивні прояви соціофобії включають порушення концентрації уваги, нездатність контролювати перебіг думок, відчуття «порожнечі» в голові, зосередженість на собі, своїй поведінці, завищені вимоги до себе.

Фізіологічні прояви соціофобії: тремтіння в колінах; тремор кінцівок; порушення координації рухів; рясне потовиділення; нудота; утруднення дихання; прискорення серцевого ритму.

Емоційні прояви соціофобії: нервозність та дратівливість; часті перепади настрою; безпричинна сльозливість; паніка при думці про те, що про людину подумають оточуючі.

Особа, яка страждає на соціофобію, дуже критична і вимоглива до себе. Вона намагається справити враження вихованої, культурної, освіченої людини. Однак вона переконана, що оточуючі будуть думати про неї погано.

• Тригерна ситуація запускає тривожне переживання або активує певні переконання та припущення
• Переконання та страхи можуть активуватися до, під час чи після соціальної ситуації
• Природна поведінка – спроба позбутися тривожності чи приховати її наявність
• Замикання в собі та концентрація на внутрішньому світі
• Безпечна поведінка веде до наростання симптомів соціальної тривожності

ТЕРАПІЯ

Застосовується когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), при необхідності паралельно з медикаментозним лікуванням. Усі елементи техніки КПТ спрямовані назмінуходу думок пацієнта і набуття ним адекватних фізіологічних реакцій у разі виникнення обставин, які викликають страх.